📌Закон має на меті урегулювання питання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі, забезпечення гнучкості у виборі організації трудових відносин, посилення мобільності працівника при реалізації права на працю. Тобто, простими словами, закон нарешті врегульовує питання роботи на фрілансі.
📋Головною пропозицією Закону стало введення нової особливої форми трудового договору – трудового договору з нефіксованим робочим часом. Відповідно до умов такого договору обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно за умови надання власником або уповноваженим ним органом доступної роботи, без гарантій того, що така робота буде надаватися постійно.
🛡Такий гнучкий вид оформлення трудових відносин має і свої гарантії. Наприклад, роботодавцям заборонено зловживання кількістю фрілансерів – договорів з нефіксованим робочим часом може бути не більше 10% від загальної кількості трудових договорів, а якщо загальна кількість найманих працівників менша 10 – дозволено мати лише 1 договір з фрілансером.
▶️У договорі з нефіксованим робочим часом буде обов’язково передбачений спосіб та мінімальний час повідомлення про початок виконання роботи, а проміжки часу, протягом яких працівник виконуватиме роботу, йменуватимуться базовими годинами та днями.
⏳Важливо, що фрілансер не може працювати понад встановлені граничні норми робочого часу та повинен використовувати дні відпочинку. Базові години не можуть становити більше 40 на тиждень.
💰Оплата праці здійснюватиметься пропорційно до кількості відпрацьованого часу або ж виконаної роботи, але не менше, ніж за 32 години на місяць. У випадку меншої кількості годин працівник має отримати оплату за 32 години.
⚠️Роботодавець не може заборонити фрілансеру працювати також на інших роботодавців – передбачена можливість укладати з іншими роботодавцями як договори про з нефіксованим робочим часом, так і звичайні трудові договори.
✅Цікава гарантія щодо працевлаштування фрілансера за звичайним трудовим договором: працюючи з певним роботодавцем більше 12 місяців, працівник може звернутися з побажанням про працевлаштування за звичайним трудовим договором, строковим або ж безстроковим. Роботодавець протягом 15 днів має надати відповідь – або працевлаштувати, або вмотивовано відмовити. За 90 днів після відмови працівник знову може звернутися з подібною вимого про укладення звичайного трудового договору.
🟢Таким чином, запровадження трудового договору з нефіксованим робочим часом дозволить мати більшу свободу для працівників, які можуть виконувати роботу періодично, так створити зручний механізм для реалізації права на працю фрілансерів, які досі знаходилися майже поза правовим полем.
