Покупець має право вимагати повернення сплаченої суми за товар: так чи ні? Практика Верховного Суду

Цивільне право
Топчій Петро
02.02.2021
Юридичні послуги - Покупець має право вимагати повернення сплаченої суми за товар: так чи ні? Практика Верховного Суду

     Обставини справи 👇🏼

Товариство з обережною відповідальністю «З» звернулося до господарського суду з позовом до ПрАТ «Д» про розірвання договорів поставки автомобілів та стягнення збитків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що ним було придбано товар з істотним недоліком – несправною системою «Activecurvesystem», у зв’язку з чим неможливо використовувати автомобілі за цільовим призначенням.

Позивач вважає, що істотне порушення відповідачем (продавцем) вимог договорів щодо якості товару є підставою для їх розірвання і стягнення грошових коштів, сплачених за автомобіль, оскільки несправність системи «Activecurvesystem» робить експлуатацію автомобілів небезпечною для осіб, які користуються автомобілями та представляє загрозу життю та здоров’ю інших учасників дорожнього руху.

     Висновок Верховного Суду 👇🏼

Відповідно до положень ч. 2 ст. 678 ЦК України (статті, на яку позивач посилається в обґрунтування своїх вимог) у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) у покупця виникає право (за його вибором):
     1️⃣ відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
     2️⃣ вимагати заміну товару.

Пунктом 10.5 оскаржених договорів встановлено, що у разі виявлення істотного недоліку в автомобілі, покупець, за своїм вибором, має право відмовитись від цього договору і вимагати повернення сплаченої за автомобіль повної ціни автомобіля або вимагати заміни автомобіля.

Позивач (покупець) у позові, посилаючись саме на ст. 678 ЦК України, вимагає стягнення з продавця сплаченої за товар грошової суми, тобто, її повернення.

      Верховний Суд зазначив, що відповідно до правових висновків Верховного Суду (постанова від 30.01.2019 у справі 164/882/15-Ц) тлумачення пункту 1 частини 2 статті 678 ЦК України свідчить, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми лише за умови, якщо він відмовився від договору.

Встановивши, що позивач не відмовлявся від договору купівлі-продажу, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відсутність правових підстав для стягнення сплаченої за товар грошової суми.

За таких обставин, Верховний Суд погодився з позицією господарського суду Дніпропетровської області, який вказав про те, що позивач не відмовлявся від договорів поставки і тому не підлягають задоволенню через безпідставність позовні вимоги про повернення сплаченої вартості автомобілів.

      Також КЦС нагадав про висловлений Верховним Судом у постанові від 09.01.2019 у справі № 759/2328/16-ц висновок про застосування норм права: нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

     А у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається  правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов’язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов’язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.